Масаж – це копітка і наполеглива праця, спрямована на відновлення порушеної гармонії людського організму. Це творча робота схожа на роботу скульптора, результатом якої є включення природних механізмів нашого тіла. Він – реальна альтернатива багатьом видам та способам медикаментозного лікування.

Вимоги

Кожен, хто приступає до проведення масажу, крім обов’язкових правил гігієни, показань та протипоказань, повинен знати, що будь-яка дія на наш організм викликає протидію. Масажист зобов’язаний знати не лише анатомію, а й закони циркуляції крові та лімфи, іннервацію органів. Якщо бездумно проводити масаж кожному за схемою, то можна замість допомоги викликати кризовий стан у пацієнта.

Очікування

Застосовуючи масаж, ми ставимо конкретні цілі та очікуємо на хороші результати. Тому, якщо є якісь зміни в органах та тканинах людини, потрібно правильно прогнозувати очікувану реакцію. Адже відповідь організму може бути неадекватною – надто сильною чи слабкою, запізнілою, розсіяною у хворих органів чи тканин, що у свою чергу викличе негативний емоційний фон у хворого.

Людина недовірлива, і до масажу так само. Внаслідок цього він може стати заручником своєї хвороби. Тут обов’язково мають застосовуватися методи психогігієни, почуття милосердя та співучасті до хворого під час масажу. Як би важко не було хворій людині, він завжди вірить у зцілення і чекає на нього. Умілі масажисти не тільки проводять фізичну дію на наш організм, але й підтримують добрим словом, щоб ми позбулися психологічної залежності від нашої хвороби. Масажист, долаючи опір наших м’язів, викликаний “спазмом страху”, наполегливо їх масажує, доб’ється лише зворотного результату.

Навіть якщо він професіонал із дипломом, заповідь “Не нашкодь!” є обов’язковою до виконання. Від того, як буде виконано масаж, залежить час одужання. І ці великі істини повинні знати обидва – масажист і хворий.